Викрійки деталей, розміри яких не вмістилися на аркуші формату A4, необхідно після друку та вирізання склеїти.
УВАГА: викрійки не містять припусків на шви. Надруковані лінії викрійки є лініями шва, і ви повинні додати припуски до кожного шва по всій його довжині при розкроюванні тканини (якщо не вказано інше). В результаті, оскільки ви відзначаєте лінію шва на тканині, ви можете шити точно по шву, що допоможе вам досягти максимально точного шиття.
Ширина припусків від 0,5 см до 1 см, залежіть від того, як тканина осипається на зрізах. Чим легше осипається, тим припуск більше.
Тканину для розкроювання можна розкладати «у згин» та «у розгортку».
У згин:
Тканину складають удвоє лицьовими боками в середину по довжині.
При цьому способі парні деталі одразу вирізаються по дві. Поодинокі деталі, якщо вони симетричні, краще скласти навпіл вздовж вісі симетрії та розташувати на тканині згином до згину – тоді при вирізанні отримаєте одну деталь.
У розгортку:
Тканину розкладають на столі по всій ширині. При цьому способі всі деталі вирізаються по одній і парні деталі доведеться обводити на тканині та вирізати двічі. Важливо не забути перед намічанням другої деталі перевернути викрійку, щоб отримати парні деталі у дзеркальному відображенні одна до одної. Розкладають викрійки на тканину з виворітного боку.
Пунктирні лінії, як правило позначають місце розташування дрібних деталей. Ці лінії не вирізають, їх просто намічають, щоб потім легше було знайти місце кріплення очей, носа і т.п.
Якщо тканина з ворсом, треба звернути увагу на лінії, що позначають напрям ворсу на викрійках.
Проведіть рукою по тканині з ворсом вздовж кромки в одну сторону та в протилежну. Напрямок, у якому ворсинки лягають плоско, є напрямом ворсу. В іншому напрямку ворсинки піднімаються. Напрямок ворсу на викрійках позначено стрілками.